В ході кампанії 2019 року українські олігархи об’єдналися у підтримці Володимира Зеленського як кандидата на посаду президента України. Після перемоги кожен із них отримав свої преференції у різних галузях економіки, а також при формуванні виборчого списку партії «Слуга народу».
Коломойський, Ахметов, Пінчук і, навіть, Аваков та Медведчук мали певну кількість кандидатів, котрі балотувалися від пропрезидентської партії.
Ця домовленість тривала майже два роки і була зруйнована конфліктом між Ахметовим та Зеленським. Не будемо вдаватися в деталі, але результатом цього протистояння стало те, що з посади голови Верховної Ради пішов Розумков, забравши з собою із фракції «Слуга народу» близько 20 депутатів.
Після 24 лютого 2022 року у парламенті певний час зберігався режим взаємного не поборення. Депутати, які не переїхали в «Монако», приймали практично одноголосні рішення, хоча і зазначимо, що в основному це були закони, котрі стосувалися оборонного сектору або питань стабілізації економіки у військовий час.
Після перших перемог ЗСУ, коли стало зрозуміло, що путіну не вдастся захопити Україну, Офіс президента на чолі з Єрмаком, а також і керівництво «Слуг» розпочали вносити в парламент відверто лобістські законопроекти. Частина законопроектів стосувалися «великого будівництва», дерибану державної власності і грошей, інша частина, як наприклад зміни до закону про конституційний суд, готувалися для того, щоб зекоманда узурпувала владу ще на багато років. Коли для позитивного прийняття рішення голосів не вистачало, колективний «Єрмак» звертався до депутатів ОПЗЖ, щоб ті додали декілька десятків потрібних голосів.
Але, як говорить японська приказка, усе має початок і кінець. Такі дії здається не сподобалися іншому українському олігарху Пінчуку і він розпочав забирати своїх депутатів із партії «Слуга народу».
Однією із перших, хто пішов стала п’ятий номер списку «Слуг» Галина Янченко. Українські політичні експерти завжди її відносили до групи Пінчука. Знайшовши «жахливу причину» і звинувативши голову партії Шуляк у некоректній поведінці, Янченко вийшла із партії. Всі інші некоректні поведінки депутатів провладної більшості, кщо були за останніх три роки у неї нічого не викликали, а от зараз край.
Та, всеж не будемо жартувати над 34-річною депутаткою, а спробуємо зробити певні умовиводи, чому ж Пінчук розпочав такі дії.
Напевне найвірогіднішим є те, що він готує новий політичний проект, і діючі депутати мають стати його частиною. Зокрема усі розповідають, що таким проектом буде нова партія Притули. В Україні є електорат, який вірить в ультра ліберальну риторику. Він складає приблизно 5-10% і голосує за партії типу «Самопоміч», «Голос», раніше «Озиме покоління» і тд.
Якщо наш прогноз справдиться, Галина Янченко опиниться у виборчому списку Притули, а Віктор Михайлович Пінчук профінансує дану політичну силу на наступних виборах.
Крім того, Віктор Михайлович, через дружбу із Соросом і частиною Демократичної Партії США, на момент демаршу молодої депутатші уже знав про, що будуть говорити Байден із Зеленським та Сі Цзиньпінь з Мєдвєдєвим на своїх зустрічах 21 грудня, через це процес формування нової «супердемократичної» партії пришвидшив.
